викурювання
ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати.
На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (Іст. УРСР, І, 1953, 274).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викурювання — вику́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- викурювання — -я, с. Дія за знач. викурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викурювання — ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати. Викурювання однієї сигарети рівноцінне перебуванню на пожвавленій автомагістралі протягом 36 годин (з наук.-попул. літ.); На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах