викурювання
вику́рювання
-я, с.
Дія за знач. викурювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викурювання — вику́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- викурювання — ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати. Викурювання однієї сигарети рівноцінне перебуванню на пожвавленій автомагістралі протягом 36 годин (з наук.-попул. літ.); На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- викурювання — ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати. На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (Іст. УРСР, І, 1953, 274). Словник української мови в 11 томах