1. Словник української мови у 20 томах

викурювання

ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вику́рювати.

Викурювання однієї сигарети рівноцінне перебуванню на пожвавленій автомагістралі протягом 36 годин (з наук.-попул. літ.);

На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викурювання — вику́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викурювання — -я, с. Дія за знач. викурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викурювання — ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати. На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (Іст. УРСР, І, 1953, 274). Словник української мови в 11 томах