1. Орфографічний словник української мови

викурювання

вику́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викурювання — -я, с. Дія за знач. викурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викурювання — ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати. Викурювання однієї сигарети рівноцінне перебуванню на пожвавленій автомагістралі протягом 36 годин (з наук.-попул. літ.); На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. викурювання — ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати. На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (Іст. УРСР, І, 1953, 274). Словник української мови в 11 томах