вилиск

ВИ́ЛИСК, у, ч. Відблиск, полиск, що відсвічує на чому-небудь.

Іржаві, темні грати неохоче впустили в камеру [тюрми] барвисті вилиски вечірнього погасання (Вас., II, 1959, 52);

Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (Сос., Солов. далі, 1957, 138);

// Додатковий колір, відлив.

У неї були коротко підстрижені кучері, на диво чорні, з синюватим вилиском, який можна порівняти тільки до грачиного крила (Донч., III, 1956, 399).

Значення в інших словниках

1. вилиск — ви́лиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вилиск — -у, ч. Відблиск, полиск, що відсвічує на чому-небудь. || Додатковий колір, відлив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилиск — ВИ́ЛИСК, у, ч. Відблиск, полиск, що відсвічує на чому-небудь. Іржаві, темні ґрати неохоче впустили в камеру [тюрми] барвисті вилиски вечірнього погасання (С. Васильченко); Юрій Олександрович увійшов до своєї кімнати й засвітив електрику ..  Словник української мови у 20 томах
4. вилиск — див. блиск  Словник синонімів Вусика
5. вилиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови