вилиск
ВИ́ЛИСК, у, ч.
Відблиск, полиск, що відсвічує на чому-небудь.
Іржаві, темні ґрати неохоче впустили в камеру [тюрми] барвисті вилиски вечірнього погасання (С. Васильченко);
Юрій Олександрович увійшов до своєї кімнати й засвітив електрику .. Не потішив його вилиск світла на шибках по шафах (В. Підмогильний);
Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В. Сосюра);
// Додатковий колір, відлив (див. відли́в¹).
У неї були коротко підстрижені кучері, на диво чорні, з синюватим вилиском, який можна порівняти тільки до грачиного крила (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)