Словник української мови в 11 томах

вилитий

ВИ́ЛИТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лити 1-3.

Як не затоплять їх [ворогів] хвилі вилитих сліз та крові? (Граб., І, 1959, 97);

Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу (Гончар, Таврія.., 1957, 115);

// ви́лито, безос. присудк. сл.

[Іван:] А подумаєш — скілько то на сих тихих водах та ясних зорях по садах та левадах вилито сліз жіночих (Вас., III, 1960, 26);

*У порівн. Мастю був він [кіт] білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183).

Як (на́че) ви́литий — який добре облягав (стан, ноги), підігнаний (про одяг, взуття).

Ті черевички — прийшлися, як вилиті (Вас., II, 1959, 417);

На їхніх кремезних тілах форма сиділа, наче вилита (Собко, Шлях.., 1948, 18).

2. прикм., розм. Зовсім такий, як хто-небудь; дуже схожий на когось.

Дочка вилита мати вдалася (Мирний, IV, 1955, 68);

— Як мені, мамо? — скрипнувши чобітьми, легко пройшовсь [Дмитро] по хаті.. "Який він славний! Вилитий Тимофій", — за кожним рухом стежила мати (Стельмах, II, 1962, 328).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вилитий — ви́литий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вилитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилити 1-3). || вилито, безос. присудк. сл. Як (наче) вилитий — який добре облягає (стан, ноги), підігнаний (про одяг, взуття). 2》 прикм., розм.Зовсім такий, як хто-небудь, дуже схожий на когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилитий — ВИ́ЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лити 1–3. Як не затоплять їх [ворогів] хвилі вилитих сліз та крові? (П. Грабовський); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу (О. Гончар); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  4. вилитий — див. схожий  Словник синонімів Вусика
  5. вилитий — СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  6. вилитий — Ви́литий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)