Значення в інших словниках
-
вилитий —
ви́литий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
вилитий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилити 1-3). || вилито, безос. присудк. сл. Як (наче) вилитий — який добре облягає (стан, ноги), підігнаний (про одяг, взуття). 2》 прикм., розм.Зовсім такий, як хто-небудь, дуже схожий на когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вилитий —
ВИ́ЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лити 1–3. Як не затоплять їх [ворогів] хвилі вилитих сліз та крові? (П. Грабовський); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу (О. Гончар); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
вилитий —
СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
вилитий —
Ви́литий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вилитий —
ВИ́ЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лити 1-3. Як не затоплять їх [ворогів] хвилі вилитих сліз та крові? (Граб., І, 1959, 97); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу (Гончар, Таврія..
Словник української мови в 11 томах