вимірний

ВИМІРНИ́Й, а́, е́.

1. Який піддається вимірюванню.

2. Те саме, що вимі́рювальний.

Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (Ле, Міжгір’я, 1953, 100).

Значення в інших словниках

1. вимірний — вимірни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вимірний — -а, -е. 1》 Який піддається вимірюванню. 2》 Те саме, що вимірювальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимірний — ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню. Вимірна величина; Вимірна множина; Вимірний простір. 2. Те саме, що вимі́рювальний.  Словник української мови у 20 томах
4. вимірний — ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ (признач. для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РНИЙ, МІРИ́ЛЬНИЙ, МІ́РНИЙ, МІ́РЯЛЬНИЙ, МІ́РЧИЙ. Найбільш простим вимірювальним інструментом є вимірювальна лінійка (з посібника); Семен Лодиженко з інструментом...  Словник синонімів української мови