1. Словник української мови в 11 томах

вимірний

ВИМІРНИ́Й, а́, е́.

1. Який піддається вимірюванню.

2. Те саме, що вимі́рювальний.

Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (Ле, Міжгір’я, 1953, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимірний — вимірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вимірний — -а, -е. 1》 Який піддається вимірюванню. 2》 Те саме, що вимірювальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимірний — ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню. Вимірна величина; Вимірна множина; Вимірний простір. 2. Те саме, що вимі́рювальний. Словник української мови у 20 томах
  4. вимірний — ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ (признач. для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РНИЙ, МІРИ́ЛЬНИЙ, МІ́РНИЙ, МІ́РЯЛЬНИЙ, МІ́РЧИЙ. Найбільш простим вимірювальним інструментом є вимірювальна лінійка (з посібника); Семен Лодиженко з інструментом... Словник синонімів української мови