вимірний

ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ (признач. для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РНИЙ, МІРИ́ЛЬНИЙ, МІ́РНИЙ, МІ́РЯЛЬНИЙ, МІ́РЧИЙ. Найбільш простим вимірювальним інструментом є вимірювальна лінійка (з посібника); Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (І. Ле); Віддалі вимірюють.. рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимірний — вимірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вимірний — -а, -е. 1》 Який піддається вимірюванню. 2》 Те саме, що вимірювальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимірний — ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню. Вимірна величина; Вимірна множина; Вимірний простір. 2. Те саме, що вимі́рювальний. Словник української мови у 20 томах
  4. вимірний — ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню. 2. Те саме, що вимі́рювальний. Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (Ле, Міжгір’я, 1953, 100). Словник української мови в 11 томах