вимірний
ВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ (признач. для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РНИЙ, МІРИ́ЛЬНИЙ, МІ́РНИЙ, МІ́РЯЛЬНИЙ, МІ́РЧИЙ. Найбільш простим вимірювальним інструментом є вимірювальна лінійка (з посібника); Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (І. Ле); Віддалі вимірюють.. рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем (з підручника).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимірний — вимірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- вимірний — -а, -е. 1》 Який піддається вимірюванню. 2》 Те саме, що вимірювальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимірний — ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню. Вимірна величина; Вимірна множина; Вимірний простір. 2. Те саме, що вимі́рювальний. Словник української мови у 20 томах
- вимірний — ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню. 2. Те саме, що вимі́рювальний. Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (Ле, Міжгір’я, 1953, 100). Словник української мови в 11 томах