випрохування
ВИПРО́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випро́хувати.
— Її батько своїм ходінням та своїми випрохуваннями увірився мені! (Гр., II, 1963, 109).
Словник української мови (СУМ-11)ВИПРО́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випро́хувати.
— Її батько своїм ходінням та своїми випрохуваннями увірився мені! (Гр., II, 1963, 109).
Словник української мови (СУМ-11)