випускний
ВИПУСКНИ́Й, а́, е́.
1. Признач. для випускання чого-небудь.
Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (Загреб., Спека, 1961, 66);
Випускний клапан.
2. Стос. до випуску з навчального закладу.
Часто згадувала вона свої шкільні роки і особливо випускний вечір після закінчення десятирічки (Руд., Вітер.., 1958, 43);
Випускні екзамени.
Словник української мови (СУМ-11)