випускний

випускни́й

-а, -е.

1》 Признач. для випускання чого-небудь. Випускний клапан.

2》 Стос. до випуску з навчального закладу. Випускні екзамени.

Значення в інших словниках

1. випускний — випускни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. випускний — [виепускний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. випускний — ВИПУСКНИ́Й, а́, е́. 1. техн. Признач. для випускання чого-небудь. Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (П.  Словник української мови у 20 томах
4. випускний — ВИПУСКНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для випускання чого-небудь. Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (Загреб.  Словник української мови в 11 томах