Словник української мови в 11 томах

вислання

ВИ́СЛАННЯ́, ви́слання́, с. Дія за. знач. ви́слати¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вислання — ви́слання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вислання — -я, с. Дія за знач. вислати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вислання — ВИ́СЛАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́слати¹. Потоцький не довіряв січовій старшині, щоб вона по-доброму видала Хмельницького, і тому недовго по висланні листа післав знатніше військо, яке мав під рукою, на Січ (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. вислання — ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М.  Словник синонімів української мови