виснажливість

ВИСНА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. висна́жливий;

// Властивість піддаватися виснаженню.

У хворих [на травматичну епілепсію] були виявлені підвищена виснажливість і легка гальмівність вищої нервової діяльності (Фізіол., II, 6, 1956, 26).

Значення в інших словниках

1. виснажливість — висна́жливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виснажливість — -вості, ж. Властивість за знач. виснажливий. || Властивість піддаватися виснаженню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виснажливість — ВИСНА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. висна́жливий. У хворих на травматичну епілепсію було виявлено підвищену виснажливість і легку загальмованість вищої нервової діяльності (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах