Великий тлумачний словник сучасної мови

виснажливість

висна́жливість

-вості, ж.

Властивість за знач. виснажливий.

|| Властивість піддаватися виснаженню.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виснажливість — висна́жливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. виснажливість — ВИСНА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. висна́жливий. У хворих на травматичну епілепсію було виявлено підвищену виснажливість і легку загальмованість вищої нервової діяльності (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. виснажливість — ВИСНА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. висна́жливий; // Властивість піддаватися виснаженню. У хворих [на травматичну епілепсію] були виявлені підвищена виснажливість і легка гальмівність вищої нервової діяльності (Фізіол., II, 6, 1956, 26).  Словник української мови в 11 томах