виспілий
ВИ́СПІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́спіти.
Розтерті в долонях колоски звільнили виспілий, багатий плід (Кач., Вибр., 1953, 247).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́СПІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́спіти.
Розтерті в долонях колоски звільнили виспілий, багатий плід (Кач., Вибр., 1953, 247).
Словник української мови (СУМ-11)