вишуміти
ВИ́ШУМІТИ, мить, док., розм. Те саме, що ви́шумувати.
*Образно. [Єпископ:] Що вступило в нього? [Нартал:] Що? Жовч! Бо ви їй не давали волі помалу вишуміти (Л. Укр., II, 1951, 429).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ШУМІТИ, мить, док., розм. Те саме, що ви́шумувати.
*Образно. [Єпископ:] Що вступило в нього? [Нартал:] Що? Жовч! Бо ви їй не давали волі помалу вишуміти (Л. Укр., II, 1951, 429).
Словник української мови (СУМ-11)