владати
ВЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, ц.-с., рідко. Те саме, що володі́ти.
Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями: од границі царя московського до Києва (Стор., І, 1957, 365);
Не буде на Вкраїні Лукавий пан владать, карать, нізащо кат! (Мал., II, 1956, 220);
— А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? (Фр., VI, 1951, 13).
Словник української мови (СУМ-11)