внучечка

ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУ́ЧЕЧКА, рідко УНУ́ЧЕЧКА), и, ж. Зменш.-пестл. до внуча́.

Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, — тільки їй на питання головою киває (Вовчок, І, 1955, 113);

Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле, а при своїй смерті записати його найстаршій унучечці (Фр., IV, 1950, 401).

Значення в інших словниках

1. внучечка — вну́чечка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. внучечка — (онучечка, рідко унучечка), -и, ж. Зменш.-пестл. до внучка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. внучечка — ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУ́ЧЕЧКА, рідко УНУ́ЧЕЧКА), и, ж. Пестл. до вну́чка. Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, – тільки їй на питання головою киває (Марко Вовчок); Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле...  Словник української мови у 20 томах
4. внучечка — див. дитина  Словник синонімів Вусика