волити

ВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок.

1. заст., уроч. Бажати (в 1 знач.), хотіти.

— Волимо Харитона! Харитін нехай буде в нас за панотця! — знов загуло з усіх боків (Н.-Лев., III, 1956, 10);

Народний лине клич з широкого майдану, І братні грамоти вручаються Богдану,.. — Ми волим бути з ним, Із руським нашим братом (Мал., III, 1957, 278).

◊ Во́лити во́лю, заст. — виконувати бажання.

Мати любила його без пам’яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (Фр., V, 1951, 286);

Моя́ (твоя́ і т. ін.) во́ля во́лить — моє (твоє і т. ін.) право наказувати, розпоряджатися.

— Яке право ти маєш зо мною битись, — кричав отаман [Миколі], — ти мені не пригонич і не хазяїн. Тут моя воля волить (Н.-Лев., II, 1956, 250).

2. діал. Воліти (в 2 знач.).

Вона.. волить недоїсти, недоспати і зубами з холоду сікти, ніж би мала з ким-будь задертися (Фр., III, 1950, 113).

Значення в інших словниках

1. волити — во́лити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. волити — Бажати, хотіти, жадати; (волю) виконувати.  Словник синонімів Караванського
3. волити — -лю, -лиш, недок. 1》 заст., уроч. Бажати (у 1 знач.), хотіти. Волити волю заст. — виконувати бажання. 2》 діал. Воліти (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. волити — ВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що. 1. заст., уроч. Бажати (у 1 знач.); хотіти. – Волимо Харитона! Харитін нехай буде в нас за панотця! – знов загуло з усіх боків (І. Нечуй-Левицький). 2. діал. Воліти (у 2 знач.). Вона ..  Словник української мови у 20 томах
5. волити — див. хотіти  Словник синонімів Вусика
6. волити — во́лити / вво́лити во́лю чию, заст. Виконувати чиєсь бажання, слухати когось. Мати любила його без пам’яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (І. Франко); (Мавка:) Рада б я волю вволити, тільки ж сама я не маю вже волі (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
7. волити — ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст.  Словник синонімів української мови
8. волити — Волити, -лю, -лиш гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? н. п. волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.  Словник української мови Грінченка