ворохобний
ВОРОХО́БНИЙ, а, е, розм. Те саме, що бунтівни́й; бентежний.
Грала свій вальс, але так, як ніколи.. О, та гама! та нам добре знана ворохобна гама! (Коб., І, 1956, 534);
Лукія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 332).
Словник української мови (СУМ-11)