ворохобний
ВОРОХО́БНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що бунтівни́й.
Дивлячись .. на те ворохобне товариство і на саму камеру, що була темним, вогким льохом, Андрій розумів, для чого його сюди вкинуто (І. Багряний);
Швидкими, різкими кроками, розбивши ворохобний натовп, Павло вийшов надвір (У. Самчук);
Минули й славні походи супроти ворохобних сусідів (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)