ворухкий
ВОРУХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий.
Наливайко дмухнув на ворухкий язичок вогню лойового каганця (Ле, Наливайко, 1957, 129).
Словник української мови (СУМ-11)ВОРУХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий.
Наливайко дмухнув на ворухкий язичок вогню лойового каганця (Ле, Наливайко, 1957, 129).
Словник української мови (СУМ-11)