Значення в інших словниках
-
ворухкий —
ворухки́й прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
-
ворухкий —
-а, -е, розм., рідко. Те саме, що рухливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ворухкий —
ВОРУХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Наливайко дмухнув на ворухкий язичок вогню лойового каганця (Іван Ле); Дмитро Іванович наживив обидві закидушки й позакидав у темну ворухку глибінь (Ю. Мушкетик); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
ворухкий —
РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
ворухкий —
ВОРУХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Наливайко дмухнув на ворухкий язичок вогню лойового каганця (Ле, Наливайко, 1957, 129).
Словник української мови в 11 томах