ворухливий
ВОРУХЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рухли́вий.
Низько у небі стримить.. пізній місяць.. Через його спотикаються хмаринки,.. ворухливі, як рибки (Вас., II, 1959, 263);
Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (Коп., Вибр., 1953, 244).
Словник української мови (СУМ-11)