вотчинник
ВО́ТЧИННИК, а, ч., іст. Власник вотчини.
На чолі господарства стояв господар-вотчинник (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 447).
Словник української мови (СУМ-11)ВО́ТЧИННИК, а, ч., іст. Власник вотчини.
На чолі господарства стояв господар-вотчинник (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 447).
Словник української мови (СУМ-11)