воєводин

ВОЄВО́ДИН, а, е, іст. Належний воєводі.

Права рука воєводина безсило повисла (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123).

Значення в інших словниках

1. воєводин — воєво́дин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. воєводин — -а, е, іст. Належний воєводі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воєводин — ВОЄВО́ДИН, а, е, іст. Прикм. до воєво́да; належний воєводі. Права рука воєводина безсило повисла (І. Кочерга); Воєводин палац. Вечір (А.  Словник української мови у 20 томах