Словник української мови в 11 томах

всеобуч

ВСЕО́БУЧ, у, ч. Загальне обов’язкове навчання дітей шкільного віку.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. всеобуч — всео́буч іменник чоловічого роду загальне навчання іст.  Орфографічний словник української мови
  2. всеобуч — ВСЕО́БУЧ, у, ч. 1. іст. Загальне обов'язкове початкове навчання. Уперше закони про загальний всеобуч були прийняті в окремих державах Німеччини (наприклад, у Веймарі, Гессені) ще в XVII столітті (з наук. літ.). 2. Широка пропаганда основ якихось знань.  Словник української мови у 20 томах