всуціль
ВСУ́ЦІЛЬ (УСУ́ЦІЛЬ), присл., рідко. Суцільно, цілком.
Була [Галина] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті з всуціль застеленою квітчастими селянськими [доріжками] ..підлогою (Коз., Сальвія, 1959, 203).
Словник української мови (СУМ-11)