вугляний

ВУГЛЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до ву́гіль.

— П’ятдесят років на шахті, знаю, як ідуть вугляні шари, і скільки ми вибрали… (Ю. Янов., І, 1958, 454);

До пари, яка подається в продувні чани, завжди чомусь потрапляє сажа, постійно є в ній вугляний і всякий інший пил (Шовк., Інженери, 1956, 183);

// У якому знаходиться та видобувається кам’яне вугілля.

Як я люблю тебе, мій краю вугляний, твій кожний камінець, твою билину кожну (Сос., Так ніхто.., 1960, 33);

// Признач. для добування вугілля, зберігання його і т. ін.

Андрусь.. з хати приніс мене на коркошах і посадив на вугляній скрині (Фр., IV, 1950, 187);

// Зробл. з вугілля.

Вугляний стрижень.

2. Який має колір вугілля.

Він [Юра] всотував у себе світ своїми вугляними широкими очима, був тихий і лагідний (Перв., Невигадане життя, 1958, 138).

Значення в інших словниках

1. вугляний — вугляни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вугляний — -а, -е. 1》 Прикм. до вугіль. || У якому знаходиться та видобувається кам'яне вугілля. || Признач. для добування вугілля, зберігання його і т. ін. || Зробл. з вугілля. Вугляний стрижень. 2》 Який має колір вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вугляний — ВУГЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ву́гіль. Перед Матросом метнулися далекі спогади. Ось вони вдвох із Сенькою, вилізши з казана чорніші за сажу ..  Словник української мови у 20 томах
4. вугляний — Вугляни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)