Словник української мови в 11 томах

вузлуватий

ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який має вузли ( див. ву́зол¹ 1, 8, 9).

Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч., III, 1956, 43);

Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (Рильський, І, 1956, 122);

Виганяв сіре та вузлувате стебло петрів батіг, по якому дряпались зрідка блакитні квіти (Коцюб., II, 1955, 214).

2. Який має багато сучків.

— Здрастуй, Уляно Петрівно, — відповідає він, піднімаючи до козирка праву руку разом з вузлуватим ціпком (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 147).

3. перен. Міцної будови; сильний, жилавий.

Ось сидить Святослав! Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний (Скл., Святослав, 1959, 31);

// Незграбний, непропорційний.

Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (Коцюб., II, 1955, 86).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вузлуватий — (з вузлами) вузликуватий, ґудзуватий  Словник синонімів Полюги
  2. вузлуватий — вузлува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. вузлуватий — -а, -е. 1》 Який має вузли (див. вузол I 1), 8), 9)). 2》 Який має багато сучків. 3》 перен. Міцної будови; сильний, жилавий. || Незграбний, непропорційний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли (див. ву́зол¹ 1, 6, 7). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. вузлуватий — див. низький; сильний  Словник синонімів Вусика
  6. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О.  Словник синонімів української мови
  7. вузлуватий — Вузлува́тий, -та, -те узлува́тий = вузлува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вузлуватий — Вузлуватий, -а, -е 1) Узловатый. 2) Замысловатый.  Словник української мови Грінченка