вузлуватий —
(з вузлами) вузликуватий, ґудзуватий
Словник синонімів Полюги
вузлуватий —
вузлува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
вузлуватий —
-а, -е. 1》 Який має вузли (див. вузол I 1), 8), 9)). 2》 Який має багато сучків. 3》 перен. Міцної будови; сильний, жилавий. || Незграбний, непропорційний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вузлуватий —
ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли (див. ву́зол¹ 1, 6, 7). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М.
Словник української мови у 20 томах
вузлуватий —
див. низький; сильний
Словник синонімів Вусика
вузлуватий —
ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О.
Словник синонімів української мови
вузлуватий —
ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли ( див. ву́зол¹ 1, 8, 9). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч.
Словник української мови в 11 томах
вузлуватий —
Вузлуватий, -а, -е 1) Узловатый. 2) Замысловатый.
Словник української мови Грінченка