вузлуватий

вузлува́тий

-а, -е.

1》 Який має вузли (див. вузол I 1), 8), 9)).

2》 Який має багато сучків.

3》 перен. Міцної будови; сильний, жилавий.

|| Незграбний, непропорційний.

Значення в інших словниках

1. вузлуватий — (з вузлами) вузликуватий, ґудзуватий  Словник синонімів Полюги
2. вузлуватий — вузлува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли (див. ву́зол¹ 1, 6, 7). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вузлуватий — див. низький; сильний  Словник синонімів Вусика
5. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О.  Словник синонімів української мови
6. вузлуватий — Вузлува́тий, -та, -те узлува́тий = вузлува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вузлуватий — ВУЗЛУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вузли ( див. ву́зол¹ 1, 8, 9). Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч.  Словник української мови в 11 томах
8. вузлуватий — Вузлуватий, -а, -е 1) Узловатый. 2) Замысловатый.  Словник української мови Грінченка