Словник української мови в 11 томах

відвальний

ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.).

Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2).

ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання.

У залізорудних кар’єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні состави (Наука.., 11, 1962, 40);

Відвальний ніж грейдера;

// у знач. ім. відвальни́й, но́го, ч. Те саме, що відва́льник.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відвальний — відва́льний прикметник земля, порода тощо відвальни́й прикметник призначений для відвалювання  Орфографічний словник української мови
  2. відвальний — I відвальн`ий-а, -е. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальний, -ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв`альний-а, -е. Стос. до відвалу (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвальний — ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. У залізорудних кар'єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні потяги (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах