відвальний

ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́.

Признач. для відвалювання.

У залізорудних кар'єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні потяги (з наук.-попул. літ.);

Відвальний екскаватор;

Відвальний ніж грейдера;

Відвальний плуг.

ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до відвалу (у 1, 3 знач.).

Будівництво відвалів починають із створення початкового відвального насипу, при цьому використовують драглайни, механічні лопати, абзетцери, бульдозери, скрепери (з наук.-техн. літ.);

Відвальна оранка;

Відвальні породи;

Відвальні роботи.

Значення в інших словниках

1. відвальний — відва́льний прикметник земля, порода тощо відвальни́й прикметник призначений для відвалювання  Орфографічний словник української мови
2. відвальний — I відвальн`ий-а, -е. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальний, -ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв`альний-а, -е. Стос. до відвалу (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвальний — ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.). Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2). ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання.  Словник української мови в 11 томах