відволодати
ВІДВОЛО́ДАТИ, аю, аєш, док., перех., заст. Привести до свідомості.
Кинулись до неї [Галочки], бризнули водою, сяк-так відволодали її (Кв.-Осн., II, 1956, 354);
// Вилікувати важкохворого старанним доглядом.
— Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Барв., Опов.., 1902, 536);
— Несіть її в шпиталь! — Сказав старший. — Нехай її черниці Там одволодають (Л. Укр., І, 1951, 115).
Словник української мови (СУМ-11)