відволодати

ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док.: ви́лікувати, ви́лічити, оздорови́ти, зціли́ти, злічи́ти, ви́ходити, відходи́ти, відвола́ти розм. відволо́дати заст. ви́гоїти. — Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко); Регулярні заняття фізичними вправами й гартування організму оздоровляють його (з журналу); Відходжували, зціляли Катрусю лікарі в Дубно (Ю. Мельничук); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошенко); — Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Бабусю Настю поховали І ледве-ледве одволали Трохима діда (Т. Шевченко); — Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок). — Пор. лікува́ти.

Значення в інших словниках

1. відволодати — відволо́дати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відволодати — -аю, -аєш, док., перех., заст. Привести до свідомості. || Вилікувати важкохворого старанним доглядом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відволодати — Аю, -єш, док., перех., заст. Привести до свідомості. // Вилікувати важкохворого старанним доглядом. Не відволодати душі — біль груди переріс. (ЗД:89); Марне! Держись вертикально, мов зойк, що проривається з тебе надсадно, той, що тебе обіймує всевладно і відволодує з рою морок. (П-2:72).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. відволодати — ВІДВОЛО́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Те саме, що відвола́ти 1. – Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок); – Несіть її в шпиталь! – Сказав старший.  Словник української мови у 20 томах
5. відволодати — ВІДВОЛО́ДАТИ, аю, аєш, док., перех., заст. Привести до свідомості. Кинулись до неї [Галочки], бризнули водою, сяк-так відволодали її (Кв.-Осн., II, 1956, 354); // Вилікувати важкохворого старанним доглядом. — Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди!...  Словник української мови в 11 томах
6. відволодати — Відволодати, -даю, -єш гл. Отходить, вылѣчить. На силу, та на превелику силу його відволодали. Вже і водою обливали і трусили. Кв. І. 106. Одволодай мою дитину єдину! Дай дання від любощей. Г. Барв. 536.  Словник української мови Грінченка