відгримілий

ВІДГРИМІ́ЛИЙ, а, е. Який відгримів.

У очах крізь одгримілий бою жах сіяють сльози (Сос., II, 1958, 395).

Значення в інших словниках

1. відгримілий — відгримі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відгримілий — -а, -е. Який відгримів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгримілий — ВІДГРИМІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відгримі́ти. У очах крізь одгримілий бою жах сіяють сльози (В. Сосюра); Здалеку засурмили над Дніпром прадідівські сурми, заіржали коні на степових пагорбах, потягло потом і кров'ю древніх січ...  Словник української мови у 20 томах