1. Словник української мови в 11 томах

відгримілий

ВІДГРИМІ́ЛИЙ, а, е. Який відгримів.

У очах крізь одгримілий бою жах сіяють сльози (Сос., II, 1958, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгримілий — відгримі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відгримілий — -а, -е. Який відгримів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгримілий — ВІДГРИМІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відгримі́ти. У очах крізь одгримілий бою жах сіяють сльози (В. Сосюра); Здалеку засурмили над Дніпром прадідівські сурми, заіржали коні на степових пагорбах, потягло потом і кров'ю древніх січ... Словник української мови у 20 томах