віддиратися
ВІДДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДДЕ́РТИСЯ і ВІДІДРА́ТИСЯ, віддере́ться, док.
1. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок ривка, потягнення.
Кишеня віддерлась. *Образно. Ввечері все тіло у неї розламувалося, а ноги так набрякали, що ледве віддиралися від долівки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 440).
2. тільки недок. Пас. до віддира́ти 1.
Словник української мови (СУМ-11)