відерний
ВІДЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до відро́.
Відерна ручка;
// Який виготовляє відра.
Відерна майстерня;
// Який має місткість відра.
Стоять десятки букетів, вино у великих відерних бутлях і в пляшках (Коцюб., III, 1956, 411);
Над спорожнілою мискою востаннє перехиляється відерний горщик (Мик., II, 1957, 80).
Словник української мови (СУМ-11)