відлунюватися

ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛУНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Віддаватися луною.

Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (Скл., Легенд, начдив, 1957, 34);

Верескливий і тонкий його голос покотився на леваду, відлупився на ставу, обізвався в очеретах (Кучер, Прощай.., 1936, 99).

Значення в інших словниках

1. відлунюватися — відлу́нюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відлунюватися — -юється, недок., відлунитися, -иться, док. Віддаватися луною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлунюватися — ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛУНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Віддаватися луною. Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (С.  Словник української мови у 20 томах
4. відлунюватися — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док.  Словник синонімів української мови