Великий тлумачний словник сучасної мови

відлунюватися

відлу́нюватися

-юється, недок., відлунитися, -иться, док.

Віддаватися луною.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відлунюватися — відлу́нюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відлунюватися — ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛУНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Віддаватися луною. Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. відлунюватися — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. відлунюватися — ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛУНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Віддаватися луною. Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (Скл.  Словник української мови в 11 томах