відлюдність

ВІДЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відлю́дний 1, 3.

Він розуміє, що його відлюдність викликає цікавість до його життя і породжує всілякі чутки (Донч., II, 1956, 443);

Тема самотності є і в Шевченковому "Перебенді", але це зовсім не та відлюдність, якою пишався Конрад [Міцкевича] (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961,39).

Значення в інших словниках

1. відлюдність — відлю́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відлюдність — -ності, ж. Властивість за знач. відлюдний 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлюдність — ВІДЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. відлю́дний 1, 3. Відлюдність острова приваблювала безліч дикої птиці (із журн.); Тема самотності є і в Шевченковому “Перебенді”, але це зовсім не та відлюдність, якою пишався Конрад [Міцкевича] (М.  Словник української мови у 20 томах