відособленість

ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокре́мленість.

Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (Ком. Укр., 5, 1965, 19).

Значення в інших словниках

1. відособленість — відосо́бленість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відособленість — -ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокремленість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. відосо́блений. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах