відособленість

відосо́бленість

-ності, ж., книжн., рідко.

Те саме, що відокремленість.

Значення в інших словниках

1. відособленість — відосо́бленість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. відосо́блений. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокре́мленість. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (Ком. Укр., 5, 1965, 19).  Словник української мови в 11 томах