відособленість — Орфографічний словник української мови

відособленість — -ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокремленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. відосо́блений. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
відособленість — ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокре́мленість. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (Ком. Укр., 5, 1965, 19). Словник української мови в 11 томах