відпроситися —
відпроси́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відпроситися —
див. відпрохуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відпроситися —
ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися.
Словник української мови у 20 томах
відпроситися —
ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися.
Словник синонімів української мови
відпроситися —
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Словник української мови Грінченка